Що таке плейбек-театр. Можливості плейбек-театру в розвитку інклюзивних процесів. (Тамара Наук)

Сьогодні я вам розкажу про плейбек-театр. Що це таке, для чого, і хто може стати учасником плейбек-театру.

Плейбек-театр – це театр імпровізації, який виник в 70-х роках минулого сторіччя. Засновником плейбек-театру є Джонатан Фокс і Джо Салас, які, як пара, працювали над тим, щоб театр був більш живий і доступний для багатьох людей.

В чому ідея плейбек-театру? Плейбек-театр – це театр історій глядачів. Люди, які приходять на виставу плейбек-театру, яка називається перформанс, можуть розказати свої власні історії із свого життя. Це історії про те, що трапляється кожного дня, про те, що відбувалося в дитинстві. Будь-які історії люди можуть розповісти під час плейбек-перформансу, а актори, які навчаються плейбек-театру, розігрують ці історії, імпровізують, відображають почуття головних персонажів цих історій, те, що відбувалося з людиною у спеціальних формах.

Таким чином, під час плейбек-перформансу відбувається спілкування між багатьма людьми, які розповідають свої власні історії і таким чином діляться своїм досвідом один з одним. Всі мають можливість почути різний досвід, який траплявся в житті кожної людини, побачити різні грані теми, з якою може працювати плейбек-театр і досліджувати під час плейбек-перформансу. Завдяки такому спілкуванню, через історії глядачів і можливості побачити їх на сцені, відбувається зцілення спільноти, людей, які зустрілися в одному місці, в одному просторі для того, щоб поділитися своїми історіями. Кожен може відчути підтримку за рахунок тих історій, які звучать.

Трохи більше розкажу про те, що відбувається під час плейбек-перформансу. Приходять глядачі, наповнюється зала. Актори, які готуються до плейбек-перформансу, готові слухати історії глядачів. Кондактор, який спілкується з глядачами, розказує про те, що тут і зараз буде відбуватися, озвучує тему, з якою сьогодні працює плейбек-театр. Музикант, який створює певну атмосферу, є також частиною команди акторів і доповнює відображення історії глядачів музичним відображенням. І коли починається перформанс, кондактор запрошує акторів і когось із глядачів розповісти свою власну історію, або на певну тему, або плейбек-перформанс може проходити без теми і кожен може розповісти ту історію, яка виникає у нього тут і зараз.

В плейбек-перформансі існує певний ритуал. Те, як розміщуються в просторі глядачі, актори, кондактор, музикант, як відбувається дійство і що за чим відбувається – це і є певний ритуал плейбек-перформансу.

Основою плейбек-театру, плейбек-перформансу є ритуал. Коли Джонатан Фокс був з гуманітарною місією в Непалі, він спостерігав за тим, як в місцевій громаді відбувається спілкування між людьми. Вони збиралися навколо вогнища, де кожен міг поділитися якоюсь своєю історією, яка трапилася за день, і хтось відображав цю історію певними рухами, в танці. І відбувалось таке спілкування в громаді, де була можливість розказати свою історію, отримати підтримку. Ця основна ідея стала ідеєю плейбек-театру про те, що люди можуть мати таке місце, де вони можуть отримати підтримку спільноти.

Плейбек-театр дуже розвивається зараз, він існує вже в багатьох країнах світу. Проводяться різні заходи, де зустрічається плейбек-спільнота, проводяться різні експерименти і таким чином розвивається плейбек-театр. Також створена Українська школа плейбек-театру, проводиться навчання плейбек-акторів, проводяться різні фестивалі, заходи. В Україні вже існує достатньо плейбек-театрів, які працюють у своїх містах і зі своєю громадою. Також з’являється і реалізується дуже багато нових проектів, пов’язаних з плейбек-театром. Про один з таких проектів я хочу вам розповісти.

Зараз ми багато чуємо про поняття інклюзії. Плейбек, як перформанс плейбек-театру, може залучати різні соціальні групи до цього дійства і давати можливість розказати свою історію представникам різних спільнот. Кожного можна почути під час плейбек-перформансу, тому що існують певні правила. Людина може висловлюватись вільно з тої чи іншої теми, а всі інші учасники уважно слухають, а потім актори відображають цю історію.

Одна із ролей кондактора – людини, яка проводить розмову із залою, із глядачами – це якраз дати можливість висловитися представникам різних соціальних груп і різних спільнот з тої чи іншої теми. Також, що стосується інклюзії – плейбек-театр дуже активно розвивається і до, власне, роботи в плейбек-команді залучаються різні соціальні групи. І у нас як раз виникла така ідея – створити інклюзивну плейбек-команду.

Це був проєкт «Створення інклюзивної плейбек-команди», який відбувався за підтримки Українського культурного фонду. В цей проєкт було запрошено представників спільноти людей з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень, студентської молоді, педагогів, фахівців, які працюють з людьми з інтелектуальними порушеннями, а також всіх бажаючих долучитися.

Команда плейбек-акторів проходила професійну підготовку і навчання в тренерів Української школи плейбек-театру. Це також дуже важливий аспект інклюзії, коли відбувається спілкування між представниками різних соціальних груп в учбовому процесі, в процесі засвоєння якихось навичок і залучення до якоїсь діяльності.

Після того, як відбулась підготовка нашої інклюзивної команди, було проведено ряд виступів, перформансів, під час яких ми досліджували тему інклюзії.

Глядачами плейбек-перформансу були також представники різних соціальних груп, представники спільноти людей з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень, їхні сім’ї. Ми мали можливість дослідити тему інклюзії і підняти якісь проблемні питання, які виникають в цьому процесі.

Зараз наша команда успішно продовжує свою діяльність. Інклюзивна команда плейбек-театру стала учасником плейбек-фестивалю, який відбувся в Україні онлайн. Це новий напрямок плейбек-театру, онлайн плейбек-театр, який зараз дуже активно розвивається в Україні.

Яким чином відбувається онлайн плейбек-перформанс? Він відбувається на платформі Zoom, так само запрошуються глядачі, є актори, які працюють в своїх окремих вікнах, є кондактор і музикант.

Онлайн плейбек-театр зараз дуже активно розвивається і потребує певних технічних можливостей. Також є певні труднощі в тому, щоб створювати цей сценічний простір людині з інвалідністю з інтелектуальними порушеннями. Тому що в цій роботі їм потрібен асистент, який би міг їх супроводжувати. Це було трошки складно організувати, тому ми вирішили цю проблему таким чином – створили такий сценічний простір, де в одному віконечку було багато акторів, які могли по черзі виходити і грати історії глядачів.

Також гра на камеру відрізняється від звичайного офлайн перформансу, тому що потрібно вміти працювати з камерою. Є межі, де видно актора, де не видно актора, є різні плани, різні ракурси. Існує можливість використовувати різне освітлення, різний реквізит, такий як тканини, свічки або ще щось, що може якось наситити естетикою відображення історій. Це не простий процес, тому що цьому потрібно було довго навчатися. Ми залучали до цього навчання тренерів Української школи плейбек-театру.

На мій погляд, плейбек-театр – це унікальний інструмент розвитку особистості, особистості актора. Також це можливість створити простір, де кожна людина може бути почута з її історією.

Залученість людей з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень до діяльності в плейбек-команді – це можливість відчути себе учасником важливих соціальних процесів, це велика мотивація, можливість зустрічатися з новими людьми, подорожувати, відчувати свою спроможність і відчувати свої крила.